Новини школи

Україна в 1920-1930-ті рр. - восьма тема з курсу "Історія України - підготовка до ЗНО" - Україна в міжвоєнний період

 
Фото Школа Знання Онлайн
Україна в 1920-1930-ті рр. - восьма тема з курсу "Історія України - підготовка до ЗНО" - Україна в міжвоєнний період
Школа Знання Онлайн - Saturday 17 January 2015 6:00 PM
 

 

Ця тема присвячена історії українських земель між двома світовими війнами. Час, далекий від однозначності, втім, як і більшість української історії.

 

В цей період українські землі залишалися розділеними. Більшість українських земель колишньої Російської імперії увійшла до складу Радянської України (УСРР, з 1937р. - УРСР) зі столицею в Харкові, а з 1934р. - у Києві. Протягом 1922-1924рр. УСРР увійде до складу Радянського Союзу. Попри існування системи рад - органів прямої демократії трудящих, реальна влада перебувала в руках більшовицької партії. Будучи незалежною лише формально, Радянська Україна об'єднувала більшу частину українських територій та населення.

 

Основні теми історії УСРР 1920-х - нова економічна політика (неп) та українізація. Неп (1921р.) був продиктований потребою відновлення господарства після світової та громадянської воєн, а також глибоким невдоволенням "воєнним комунізмом" серед селян, що виливалось у збройні повстання проти більшовиків. Неп означав часткову лібералізацію економіки: вже на 1925р. українська економіка досягла довоєнного рівня і продовжила зростання.

 

Українізація (1923р.) - політика, що мала на меті зробити радянську владу українською. Українці масово приймались в партію - на початку 1930-х вони становили вже більше половини членів КП(б)У. Українська мова фактично стає єдиною державною - на неї переводиться діловодство, освіта та друк.

 

Ситуація в СРСР змінюється наприкінці 1920-х з утвердженням одноосібної влади Й.Сталіна, який бере курс на форсовану індустріалізацію та колективізацію сільського господарства. Масштаби і темпи промислового будівництва перших п'ятирічок вражають (згадаймо такі символи індустріалізації, як Дніпрогес та Харківський тракторний завод). За десятиліття Україна з аграрно-індустріальної перетворилась на індустріально-аграрну країну. Різко зростає міське населення. Розвивалася насамперед важка промисловість (металургія, машинобудування, хімпром), через що населенню катастрофічно не вистачало товарів широкого вжитку.

Колективізація - об'єднання індивідуальних селянських господарств у великі колективні (колгоспи) задля кращого викачування із села ресурсів на потреби індустріалізації - стала трагедією українського селянства. Її супроводжували "розкуркулення" та голод 1932-1933рр., що забрав мільйони життів. Традиційне життя українського села було радикально зламане.

 

Ще одна трагічна сторінка міжвоєнного часу - сталінські репресії 1930-х. В Радянській Україні вони особливо торкнулися української інтелігенції.

 

В той же час міжвоєнний період був справжньою "культурною революцією" в УСРР. Кампанія з ліквідації неписьменності (лікнеп) на кінець 1930-х досягає успіху у вигляді 85% грамотного населення. Швидко розвивається мережа шкіл та вузів. 1920-ті - час українського культурно-мистецького відродження, яке у 1930-ті стало "розстріляним". Тоді ж згортається українізація.

 

Західноукраїнські землі у 1920-1930-ті опинилися у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Всі вони залишались переважно аграрними регіонами. Польща і Румунія проводили асиміляторську політику щодо українського населення. Чехословаччина ж навпаки сприятливо ставилась до національного розвитку Закарпаття.

 

Центр українського політичного руху - Галичина. Легальну українську політику представляли помірковані центристи із УНДО, радикальну - комуністи (КПЗУ) та націоналісти (ОУН).

 

Перед Другою світовою війною прапор політичного українства неочікувано підіймає Закарпаття. В умовах розпаду Чехословаччини політики краю проголошують автономію, а пізніше - 15 березня 1939р. - незалежність Карпатської України, яка, втім скоро була окупована угорськими військами.

 

Міжвоєнний період - час цікавий і драматичний. Приємного навчання!